Порівняння хмарного сховища та локального DVR/NVR (відеореєстратор)

Під час планування системи відеоспостереження потрібно визначити, де і як зберігатиметься архів відеозаписів. Існує два варіанти: використання фізичного пристрою на об’єкті (відеореєстратор DVR/NVR) та передача даних на віддалені сервери провайдера (хмарне сховище). У цій статті розглянемо технічні характеристики, матеріальні витрати та можливості кожної технології, щоб зробити усвідомлений вибір.

Що таке локальне зберігання (DVR/NVR)

Локальне сховище — найпоширеніший метод. Дані записуються безперервно або за подіями на фізичний носій (жорсткий диск), який знаходиться безпосередньо на об’єкті. Розміщується він у відеореєстраторі. У цього способу є дві технології — DVR та NVR.

DVR розшифровується як Digital Video Recorder. Використовується для роботи з аналоговими камерами. Сигнал передається коаксіальним кабелем і оцифровується самим реєстратором.

Абревіатура NVR означає Network Video Recorder. Працює з IP-камерами. Реєстратор отримує вже оцифрований потік локальною мережею. Вона прокладається кабелем типу «вита пара» або використовується бездротовий зв’язок Wi-Fi за наявності відповідного модуля в камерах.

Склад системи та доступ

Система відеоспостереження складається з самого реєстратора, одного або кількох жорстких дисків (HDD з інтерфейсом SATA або рідше SSD), блоків живлення та кабельних трас. Розмір сховища обмежений ємністю та кількістю встановлених дисків (від 1 ТБ до десятків ТБ). Можна зберігати записи у високій якості протягом місяця і більше.

Власник може переглядати відео локально через монітор, підключений до реєстратора. Також це можливо віддалено через застосунок на смартфоні або ПК, якщо реєстратор підключений до інтернету. Початкові вкладення на придбання обладнання тут вищі, ніж при використанні хмарного варіанта.

Переваги та недоліки локального сховища

Серед переваг використання відеореєстратора на об’єкті:

• Відсутність регулярної абонплати — ви сплачуєте один раз за обладнання, без щомісячних платежів за зберігання
• Незалежність від інтернету — запис ведеться стабільно навіть під час технічних робіт провайдера або за відсутності підключення
• Максимальна якість — завдяки локальній мережі можна записувати відео у роздільній здатності 4K з високою частотою кадрів без затримок
• Збереження конфіденційності — дані не залишають меж приміщення та не зберігаються на сторонніх серверах
• При підключенні реєстратора до маршрутизатора перегляд архіву можливий з будь-якого пристрою віддалено

Але є й недоліки. На старті потрібно придбати реєстратор, спеціалізовані жорсткі диски, оплатити монтаж кабелів. Обладнання фізично доступне для зловмисників. Якщо вони проникнуть на об’єкт, можуть викрасти або пошкодити відеореєстратор — архів буде втрачено (якщо камери не мають власних карт пам’яті). За відсутності ДБЖ достатньо вимкнути живлення, і система стане неактивною. Додавання маршрутизатора збільшує кошторис.

Жорсткі диски мають обмежений ресурс і з часом можуть вийти з ладу, що потребує заміни. Це додаткові витрати на обслуговування, які несе власник системи.

Що таке хмарне сховище

Хмарне сховище — це сервіс, за якого камера передає відео напряму через інтернет на захищені сервери дата-центрів виробника або провайдера. Система максимально спрощена — складається лише з камери та Wi-Fi роутера. Зловмисник може пошкодити камеру, але момент проникнення вже буде збережений у хмарі. Пошкодити віддалений сервер практично неможливо.

Важливо! В Україні повноцінно хмарне зберігання працює лише в екосистемі камер Imou (бренд компанії Dahua).

Пропонується зрозумілий інтерфейс і зручна система підписок. Обсяг сховища залежить від тарифного плану (наприклад, 7, 14 або 30 днів архіву). Доступ здійснюється через обліковий запис у застосунку. Перегляд можливий з будь-якої точки світу за наявності інтернету.

Переваги та недоліки хмарного сховища

Основні переваги використання хмари:

• Найвищий рівень захисту від крадіжки — архів неможливо винести або пошкодити фізично
• Не потрібно купувати реєстратор і диски
• Проста масштабованість — можна додавати камери без обмеження портами реєстратора

Недоліки: необхідність щомісячної або річної оплати. У разі відсутності інтернету запис може перериватися. Висока роздільна здатність займає значну частину вихідного інтернет-трафіку. Якщо працюють інші пристрої, швидкість може знижуватися.

Часто запис ведеться лише за детекцією руху. Безперервний запис швидко заповнює архів. Не всі камери підтримують хмару — в Україні це фактично лише Imou.

Який спосіб зберігання обрати?

NVR/DVR

Відеореєстратор (NVR/DVR) підійде для приватного будинку або котеджу з 4–10 камерами. Покупка реєстратора окупиться швидше, ніж хмарна підписка. Актуально для магазинів, офісів, СТО, де важливий безперервний запис 24/7 у високій якості.

Локальне сховище підходить для дач або складів із нестабільним інтернетом. Це повноцінна станція моніторингу з глибоким архівом без залежності від сторонніх сервісів.

Хмара

Хмарне зберігання підійде для квартири з 1–2 камерами, контролю няні або домашніх тварин. Його обирає малий бізнес, де немає місця для реєстратора. Система легко демонтується та перевозиться.

Для об’єктів із ризиком вандалізму хмара особливо актуальна — навіть якщо камеру пошкодять, відеодоказ залишиться.

Підсумуємо: для професійних систем на 4–20 камер краще обирати відеореєстратор. Для домашнього використання та невеликих об’єктів оптимальним сучасним рішенням буде хмарне сховище.